100-річна закарпатка пережила Сталіна і Гітлера і всміхнулася українцям: “Молитва і добрі справи”

18 грудня на Закарпатті мешканка Хуста Єлизавета Михайлівна Тернинка відсвяткувала 100-річний юбілей.

За своє довге життя жінка подолала немало складнощів, і попри це досі тішить рідних оптимізмом, сусідів – добрим словом, а Бога – щоденною молитвою.

Єлизавета Михайлівна народилася у 1920 році на Іршавщині в багатодітній сім’ї. Змалку, як і її однолітки, була привчена до важкої праці. Коли закінчила 9 класів, дівчина, що любила кулінарію, поїхала на навчання до Ужгороду. Якось приїхала до Хуста побачити сестер и так сталося, що це місто стало для неї рідним.

Тут Єлизавета створила родину і влаштувалася на роботу. Працьовита й люб’язна дівчина з добрим серцем швидко завойовувала прихильність колег, а за блискучі кулінарні здібності їй завжди були раді в різних закладах харчування.

У свої сто років жінка рідко говорить про здоров’я, дивиться телевізор без окулярів, активно цікавиться життям своєї країни та – головне – кожен свій день починає з молитви. Нині берегиня живе разом з родиною своєї доньки Ганни, тішиться онучкою Богданкою, яка вчиться на медика.

Ювілей видатної закарпатки не могли оминути і представники влади. 18 грудня в гості до пані Єлизавети завітали заступник Хустського міського голови Василь Сабадош та начальниця управління соціального захисту населення Хустської міської ради Марина Елек.

Іменинниця привітно зустріла гостей, подякувала за теплі привітання і подарунки, а головне – за увагу, бо несподіваний візит, як зізналася ювілярка, її дуже зворушив. На запитання про секрет довголіття Єлизавета Михайлівна усміхнулась і сказала: “Потрібно любити людей, робити добро, бо ніколи не обідніє та рука, що дає. А ще велику силу людині дає щира молитва до Бога, бо тільки за Його милості можна дожити до глибокої старості”.

Джерело