Повернути ув’язнення! Терміново – вся країна на ногах: тепер буде жорстко. Сядуть – за брехню

Рішення Конституційного суду, яке спровокувало конституційну кризу в Україні, приймалося виходячи не з закону й міжнародної практики, а скоріше з приватним чи прихованим інтересом.

Зараз необхідно терміново повертати ув’язнення за брехню в деклараціях, відновлювати повноваження НАЗК і розпочинати реформу КСУ. Це — головні висновки Венеційської комісії по одіозному рішенню КСУ.

Висновок Венеційської комісії, фактично, підкреслив основні проблеми та рішення, потрібні для виходу з кризи.


Про це пише народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин.

Перше. Справді, рішення КСУ приймалося виходячи не з закону й міжнародної практики, а скоріше з приватним чи прихованим інтересом.

Судді в усьому розвинутому світі звітують і переважна більшість звітує по такій самій системі, як і інші чиновники. Хоча і з певними особливостями, які зараз пропонуються в підготовлених робочою групою проєктах законів.

Друге. Кримінальна відповідальність, в тому числі ув’язнення за брехню в деклараціях має з певного моменту наступати. Це повністю розв’язує руки Президенту, щоб накласти вето на прийнятий парламентом компромісний закон з вимогою повернути ув’язнення як вид покарання. Якщо цього не зробить Президент — “Голос” вже має підготовлений законопроєкт.





Третє. Терміново потрібно приймати закон про повернення повноважень НАЗК, посилювати відповідальність за брехню в деклараціях і приступати до реформи Конституційного суду, щоби унеможливити прийняття ним політичних рішень чи рішень в приватних інтересах.

До слова, перевірка майнових декларацій суддів є поширеною міжнародною практикою та повинна урегульовуватися національним законодавством.


Про це йдеться у переданій 9 грудня Укрінформу відповіді Венеційської комісії на терміновий запит президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів.


“Відтак, чи створювати, або ні, спеціальний правовий механізм перевірки декларацій суддів – це не приписується міжнародними стандартами. І попередня модель (в України), коли декларації суддів та інших державних службовців перевірялися одним органом (НАЗК), є широко поширеною у регіоні. Це означає, що вибір найбільш відповідного варіанту лежить за національним законодавством”, – заявили у Венеційській комісії.

При цьому члени Комісії констатували, що Конституція України не вказує, який орган повинен перевіряти декларації держслужбовців.

У висновках зазначається, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.


“Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення нині існуючого механізму перевірки декларацій, але, натомість, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантів проти зловживань”, – вважають експерти.

Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у Венеціанській комісії пропонують, як один із варіантів, наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).