Гримить! Остання зрада Разумкова – зараз він ніхто. Разом з Порошенком – на дно. Все пропало

Щодо голосування за так званий “Закон для НАБУ” (№5459-1), то варто, як на мене, відзначити декілька цікавих моментів. Чому він взагалі був потрібен?

Loading...

Про це пише політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка, Петро Олещук. Надалі передаємо в оригіналі.

Треба нагадати не дуже давнє рішення Конституційного Суду, яким було визнано неконституційним Указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором НАБУ.


При цьому, неконституційним було визнано саме указ, а не саме призначення. Ніхто не заперечував усі процедурні моменти, а лише правомочність з боку президента видавати укази про призначення посадовців за межами прописаної для нього у Конституції компетенції.

Цікаво, що, видаючи свій указ, Порошенко спирався на норми закону про НАБУ, ухваленого раніше ВР, ну і підписаного тим же Порошенком. Але чомусь ні у парламенті, ні в Адміністрації Президента не виникло запитань, чи може призначати директора НАБУ саме президент.

Це все створило правову колізію щодо статусу Ситника, НАБУ і всіх справ цього органу. Вирішити її має новий закон.

Loading...

Цікаво, що за сам новий закон проголосували 304 нардепи, з яких 228 було забезпечено фракцією “Слуги народу” (плюс два голоси – представники “СН” у президії – Стефанчук та Корнієнко).

Серед політичних сил, які теж підтримали закон, привертає увагу “ЄС”, але тут все зрозуміло. Оскільки про значимість відповідних норм неодноразово говорили “західні партнери”.

Проти – очікувано “ОПЗЖ”, і дещо менш очікувано – Разумков. Хоча, мабуть, нічого дивного тут немає. Схоже, що голосування – це і демонстрація ефективності Ради та монобільшості без ексспікера.

Щодо самого новоухваленого закону, то він змінює НАБУ на статус органу виконавчої влади, що передає Кабміну функції з затвердження директора, закріплюючи положення про незалежність НАБУ від Кабміну (зокрема, шляхом заборони видавати “доручення” для НАБУ від Кабміну).

“Перепідпорядкування” – це лише про зміну порядку фінального призначення обраного за конкурсом директора. Ну, і збереження старого керівництва до моменту, поки нове не буде обране на конкурсі.

При цьому, комісія, яка обиратиме директора НАБУ складатиметься із 6 осіб, трьох з яких визначає Уряд, а ще троє є міжнародними експертами. Рішення прийматиметься 4 голосами.


Є підстави сподіватися, що це вирішить колізії щодо роботи НАБУ, утворенні рішенням КС.

Додамо, що вчора Верховна Рада схвалила законопроєкт, який змінює статус Національного антикорупційного бюро. Основні зміни стосуються призначення директора НАБУ.

Ухвалений документ привів закон про Національне антикорупційне бюро у відповідність до Конституції. На цьому Володимир Зеленський наголосив у своєму дописі.

“Дякую усім 304 нардепам”, – написав він.

Володимир Зеленський привітав Раду із ухваленням цього рішення. Він подякував тим, хто натиснув зелену кнопку і відзначив, що це важливий крок.

Нарешті статус НАБУ унормовано відповідно до Конституції. Це важливий крок для стабільної роботи антикорупційної інфраструктури,– написав Зеленський.

“Рада проголосувала круті зміни в закон про НАБУ. Цим законопроектом Володимир Зеленський і СН повною мірою виконали свої обіцянки по цьому. Сподіваюся, що так само вірним своєму слову Зеленський буде по конкурсу з обрання керівника САП”, – прокоментував у свою чергу прийняття закону голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.