В ці секунди! Кабмін трясе: заява на столі: Шмигаль похолов. Наступний на вихід – все вирішено

Сьогодні стало відомо, що кабінет міністрів на закритому засіданні 10 листопада проголосував за відокремлення Держкіно від Міністерства культури та інформаційної політики України.

У зв’язку з цим рішенням Олександр Ткаченко вирішив 11 листопада подати заяву про відставку до голови Верховної Ради.

Про це повідомляє “Українська правда. Життя” посилаючись на власні джерела.

“Міністр дізнався про результат постфактум, оскільки у цей час був у відрядженні в Парижі на 41 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО.

Фактично, з подачі ОПУ Кабмін без погодження з Мінкультом перебрав повноваження до Держкіно щодо формування та реалізації політики в сфері кіно.

Юридично такий орган, як Держкіно, не може залишатись у статусі ЦОВВ. Тепер Держкіно має стати Міністерством кіно”, – розповів співрозмовник “УП. Життя”.

Джерело також називає відокремлення Держкіно “останньою краплею для Ткаченка”:


“Йому з лютого 2021 не затверджують створення окремих центральних органів виконавчої влади, таких як Держінспекція та Держслужба охорони культурної спадщини, зсилаючись на те, що все це треба залишити в міністерстві. Що так само суперечить логіці впровадження ЦОВВ”.

Міністр виступав проти відокремлення Держкіно, адже, за словами співрозмовника, “це суперечить логіці реформи, розпочатої ще до того, як Ткаченко став міністром”.

Йдеться про передачу операційних функцій у відповідні центральні органи виконавчої влади – Держмистецтв, Держкіно, донедавна Держтуризму, Держетнополітики тощо, коли за міністерством залишалася функція формування політики, стратегій та координація діяльності ЦОВВ та регіонів у сфері культури й медіа.

Нагадаємо, 8 листопада Кабмін розіслав на погодження проєкт постанови про відокремлення Держкіно. Мінкульт не відповів, решта структур, зокрема Міністерство фінансів і Мінекономіки погодили рішення.

Додамо, що постанова про відокремлення Держкіно від Мінкульту наразі не опублікована. Не прокоментував інформацію і сам міністр.

Варто зазначити, що нещодавно Верховна Рада проголосувала за звільнення п’яти міністрів – оборони, з реінтеграції тимчасово окупованих територій, економіки, з питань стратегічних галузей, а також захисту довкілля та природних ресурсів.

Йдеться про Андрія Тарана, Олексія Резнікова, Олексія Любченка, Олега Уруського та Романа Абрамовського, які добровільно написали заяви про відставку.

У фільмі про рік свого президенства Володимир Зеленський сказав: міністрів будуть змінювати, доки не знайдуть ідеальний уряд. Його слова підтверджуються діями – менше ніж за рік нової влади склад Кабінету міністрів змінився майже повністю.

Змінність влади – один з основоположних принципів демократії.

Чому Зеленський часто міняє кадри?

На думку Ігоря Петренка, у частих кадрових ротаціях в держорганах немає нічого поганого.

“У Зеленського простий підхід щодо кадрів: якщо посадовець ефективний – він працює далі, якщо він не виконує взяті на себе обіцянки і зобов’язання – його звільняють”, – пояснив політексперт.

У політолога Валентина Гладких схожа думка. Він вважає, що набагато гірше, коли влада не хоче змінювати міністрів, навіть коли їхня неефективність стає очевидною.

“Нинішній владі дорікають, що вона робить багато кадрових помилок. Але яка влада не робила кадрових помилок? Набагато гірше, коли влада помилилася з підбором кадрів і не робить заміни, бо не хоче визнавати свої помилки або з якихось інших причин, зокрема, корупційних. Це перше. А по-друге, ми, зазвичай, звертаємо увагу на кадрові помилки і не дивимося на успішні випадки, коли міністрів призначали і вони показували позитивні результати”, – відзначив політолог.

Джерело